Не із сторінок стародавніх літописів і не з легенд та переказів увірвалось у наше життя це лячне і моторошне слово… Чорнобиль. Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок, розорених гнізд, здичавілих звірів.

Чорнобиль – невеличке українське містечко, яких сотні в Україні. Весною потопало воно у свіжій зелені, вишневому та яблуневому цвіті. Їхали сюди відусюди, щоб набратися здоров’я, подихати цілющим повітрям. Збирали гриби, ягоди, яких у місцевих лісах було чимало. Здавалося, що красу цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить. 26 квітня 1986 року сталася страшна трагедія яка залишилась болючою раною в серцях та пам’яті багатьох людей. Цього року у Пашковецькій сільській бібліотеці було проведено годину пам’яті «Гірчить Чорнобиль крізь роки гірчить».

Також на території Пашковецької сільської ради проходило командно–штабне навчання Старокостянтинівського району по перевірці дій органів управління під час надзвичайних ситуацій та терористичних випадків, в яких приймали участь працівники бібліотек, представники Старокостянтинівської районної ради, Старокостянтинівської районної державної адміністрації, Старокостянтинівського центру первиної медико-санітарної допомоги.