 Мабуть, не один з нас відкрив для себе Шевченка ще в ранньому дитинстві. Такі прості і звичайні слова. Скільки раз повторюємо їх, вслуховуємось в їхню мелодику і не можемо розумом збагнути, словами розказати, в чому ж їх сила, неповторність, особливий магнетизм.
Напевно, отак і самого Шевченка повністю пізнати, вивчити, усвідомити просто неможливо. Він настільки багатогранний і невичерпний, що безкінечний. Читаючи його прозові твори, просто неможливо не захоплюватися його ерудицією і широким діапазоном сприйняття світу мистецтва, літератури.
Шевченко був приречений бути поетом, а це більше ніж митець. Це людина, яка давно стала символом, знаком, легендою. Творчість Шевченка - не просто поетична творчість, а філософія і мудрість. А тому кожна зустріч з його творчістю – це нові і нові відкриття.
На вшанування 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка працівниками Старокостянтинівської ЦБС проводилися літературні години, поетичні портрети, літературні вікторини, мистецькі колажі, літературно-художні викладки.
 В Центральній районній бібліотеці пройшов Шевченківський тиждень, під час якого відбувалися презентації книжкової виставки «Доростаймо серцем до Шевченка», електронної виставки «У славі живій Кобзаря», проведено день інформації «Слава Шевченкова - слава України».
Працівниками відділу обслуговування було проведено літературно-мистецьку годину «Шляхи України у Каневі сходяться», на якій гостей заходу знайомили з цікавими фактами з біографії поета, звучали уривки з поем та вірші. Окрасою заходу став уривок з п’єси «Назар Стодоля» у виконанні учнів ЗОШ №3. Поети різних народів планети, виявляючи шану до Т.Г.Шевченка, переклали «Заповіт» рідною мовою. Він перекладений 147 мовами народів світу, деякі переклади були прочитані учасниками заходу. Також запрошені переглянули відеоматеріали «Т.Шевченко-художник з душею поета», «Малярство Кобзаря». Надіємося, що почуте на заході залишило добрий, світлий слід у серцях слухачів.
В ці дні про нього говорять багато. Проте, Шевченко, як невмирущий образ, потребує не так високих і пафосних слів, як вдумливого прочитання, розуміння і усвідомлення. Дуже влучно сказав про це Іван Дзюба: "Ми на вічнім шляху до Шевченка…” Так, на вічнім. |
