Вівторок, 19.03.2024, 12:37
Приветствую Вас Гість | RSS



Комунальний заклад культури
"Централізована бібліотечна система"
Старокостянтинівської міської ради

Меню сайта
Наші партнери

Письменники (члени Національної спілки)

Микола Захарович Клец. Народився 1949 року в селі Малі Мацевичі на Хмельниччині, де і понині живе. До художнього письма почав вдаватися ще за школярства. З часом почав друкуватися в періодиці.
Зокрема в газетах ”Літературна Україна”, ”Сільські вісті”, ”Зірка”; журналах ”Україна”, ”Жінка”, ”Малятко”, ”Перець”; збірнику ”Хмельниччина літературна”, в інших періодичних часописах. З благословення письменника Броніслава Грищука першу книжечку своїх ліричних замальовок ”Вечірній менестрель”  видав  1989 року у ”Веселці”.
Друга книжечка етюдів ”Крила неземні” вийшла 1996 року у Городку. В 2003 році видана збірка ”Розкуті октави”.
З 2004 року Микола Захарович член Національної Спілки письменників України.
В українську художню літературу в особі Микола Клеца увійшов не тільки як талановитий зі своїм самобутнім голосом поет, але й чудовий прозаїк.

      Анато́лій Йо́сипович Ненці́нський  (20 липня 1944, село Веснянка Старокостянтинівського району Хмельницької області) — український поет, журналіст. Член Національної спілки письменників України (від 1979 року). Заслужений журналіст України (1998).
Закінчив 1961 року Старокостянтинівську середню школу № 6. Працював у 1961—1962 роках завідувачем клубу в селі Красносілка.
Закінчив 1969 року історичний факультет Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет).
Працював у Кам'янці-Подільському відповідальним секретарем міськрайонної газети «Прапор Жовтня», потім у Хмельницькому в редакції обласної газети «Радянське Поділля» (нині «Подільські вісті»): відповідальний секретар, нині — заступник редактора.
6 лютого 1998 року Указом Президента України надано звання «Заслужений журналіст України» — «за заслуги в розвитку української журналістики, високий професіоналізм».
Збірки: «Вірність» (1975), «Передчуття польоту» (1980), «Атакуючий ряд» (1984), «Комаргород» (1992), «Весталка» (1994), «Закон руки» (1997), «Це не ваше тіло!» (2000).
Літературні премії:
Хмельницькі обласні — імені Володимира Булаєнка, імені Микити Годованця, Хмельницька міська — імені Богдана Хмельницького.


 Севернюк Тамара Артемівна народилася 26 липня 1940 року в м. Старокостянтинів Хмельницької області. Закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету. Пише українською та російською мовами. Автор книжок "Серце вміє співати", "На ранковій землі", "Срібна папороть", "Поезії", "Милосердие", "Джерельні веретена", "Злам", "Заглянуть в озябнувшее сердце", "Заметіль забуття", "Йорданська ніч", "Дотик безсмертника", "И незачем таиться, и нечего таить", "Зблиски", "Чисте світло" та ін. Лауреат премій імені Д. Загула, імені В. Винниченка. Поетеса, журналіст. Член Спілки письменників України, член Спілки журналістів України.                               

Радушинська  Оксана  Петрівна  народилась  27 вересня 1979 року  у  місті Старокостянтинові на Хмельниччині.  Навчалась у місцевій ЗОШ №3, середню освіту отримала в ЗОШ №8. Здобула кваліфікацію молодшого спеціаліста зі спеціальності «журналістика» в Київському Укртелерадіоінституті.  У 2008 році з відзнакою закінчила інститут соціальних технологій Відкритого Міжнародного університету розвитку людини "Україна” (Хмельницька філія).
Освіта вища. Журналіст.
З 2002 року працювала в редакції Старокостянтинівської міської газети „Новини Поділля” (у 2003-2004 рр. –  редактором даного видання). З червня 2004 року і по даний час працює редактором-ведучою радіопрограм  ДП „Старокостянтинівська районна телерадіокомпанія”, має серію авторських радіопередач та проектів. З 2006 р.  редактор культурологічних програм Хмельницької обласної ТРК «Поділля-Центр», автор-ведуча щотижневої телепередачі «Від усієї душі».
Співпрацює з газетою Хмельницької міської ради „Проскурів”, Інститутом розвитку інтелекту дитини (м. Київ). Автор та ведуча щосуботньої передачі «Родовід», яка виходить в ефірі хмельницького обласного радіомовлення.
За роки творчої діяльності Оксану Радушинську відзначено численними грамотами і подяками різного рівня за діяльність у літературній, культурній, журналістській та соціальній сферах. Неодноразово отримувала нагородні листи від міських голів Старокостянтинова та Хмельницького, голів районної і обласної рад та адміністрацій.
 Автор і співавтор сценаріїв низки культурно-мистецьких шоу-заходів та програм. Автор і режисер Старокостянтинівського міського загального молодіжного конкурсу краси, таланту та інтелекту «Панна Весна»; обласного літературного конкурсу-фестивалю молодого автора «Болохівський ЛітФесТ»; співавтор щорічного районного благодійного літературного конкурсу для обдарованих дітей «Напиши листа Святому Миколаю»; обласного дитячого конкурсу літературної творчості «Я і мій завтрашній день».
Лауреатка Першого Всеукраїнського фестивалю творчості дітей та молоді "Повір у себе” у номінації "Літературне мистецтво” (1999 р.).
Володарка  почесного титулу "Українська Мадонна”, присвоєного  Міжнародним благодійним Фондом Святої Марії (2002 р.).
Тричі номінантка (2001, 2002, 2005 рр.) та тричі переможниця обласної молодіжної мистецької акції "Подільський Оскар” у номінаціях: "Крок до Парнасу” (2003 р.), „Гранослов” (2004 р.) та „Молодіжний медіа-проект року” (2005 р.).
Портрет занесено на обласну Дошку Пошани „Кращі люди області” (2003 р.).
Переможниця літературного конкурсу „Рукомесло-2004”. І-ше місце  у номінації ПОЕЗІЯ: „То шлях правдивий. Ти – його предтеча” (2004 р.).
Дипломантка Міжнародного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів „Гранослов” (2004 р.).
Лауреатка премії облдержадміністрації „За внесок у суспільно-економічне і культурне життя молоді”  (2004 р.).
Лауреатка VI Всеукраїнського творчого конкурсу "Українська Мадонна" у номінації "Софія" (2005 р.).
Переможниця III Студентського фестивалю творчості "Сяйво надій" у номінації "Літературна" (2005 р.).
Лауреатка премії ім. Якова Гальчевського "За подвижництво у державотворенні" до Дня Соборності України (2006 р.).
Переможниця міської молодіжної акції у номінації «Молодіжний шоу-проект» (2006 р).
Лауреатка ІІІ премії міського конкурсу на кращий поетичний твір про місто Хмельницький «Хмельницька щедра осінь» (2006 р.).
Лауреатка премії Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України у номінації «За творчі досягнення» (2007 р.).
Дипломантка міського конкурсу на кращий поетичний твір про місто Хмельницький «В віршах й піснях славімо наше місто» (2007р.).
Лауреатка ІХ Всеукраїнського творчого конкурсу серед журналістів «Українська Мадонна» в номінації «Віра. Боже, Україну збережи» (2007р.).
Лауреатка премії обласної державної адміністрації «За вагомі досягнення молоді у різних сферах життя» у номінації «За творчі досягнення» (2008 р.).
Портрет занесено на районну Дошку Пошани „Гордість нашого району” (2008 р.).
Переможниця літнього літературного конкурсу від мистецько-літературного Інтернет-порталу «Захід-Схід» (2008 р.) та конкурсу «Різдвяне диво» (2009р.).
Переможниця щорічної міської молодіжної акції у номінації «Молодіжний шоу-проект» (2008 р).
Переможниця конкурсу творів для дітей від Мистецької Сторінки та Інтернет-порталу «Захід-Схід» (2008 р.).
Лауреатка ІІ-го Всеукраїнського конкурсу на кращі твори для дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку «Золотий лелека» у номінації «Старший шкільний вік» (2009 р.).
Переможниця Міжнародного літературного конкурсу «Православна моя Україна!» з нагоди 1020-річниці Хрещення Київської Русі у номінації «Поезія» (2009 р).
Лауреатка Міжнародної літературної україно-німецької премії ім. Олеся Гончара (2009 р).
Фіналістка ІІІ-го Всеукраїнського молодіжного конкурсу  «Новітній інтелект України» в номінації «Соціальний проект» (2009р).
Удостоєна почесного титулу «Українська Мадонна десятиліття» за особливі заслуги перед українським народом (2009 р).
Лауреатка Х Всеукраїнського творчого конкурсу серед журналістів «Українська Мадонна» в номінації «Надія. Серце матері» (2009 р).
Лауреатка премії райдержадміністрації до Дня молоді в номінації «Кращий соціальний проект року» (2009 р).
Добірки віршів та прози в різний час і неодноразово публікувалися в журналах: "Жінка”, „Днiпро”, "Дзвін", "Соціальне партнерство", "Малятко", "Капітошка", «Щедрику-Ведрику» в Міжнародному журналі „Склянка Часу / Zeitglas” (Україна-Росія-Німеччина), в газетах: „Проскурів”, „Голос громади”, "Подільські вісті”, "Ровесник”, "Літературна громада”, "Сільські вісті”, "Нова епоха”, "Літературна Україна”, „Літературна газета”, „Луганський край” та ін.
Авторські твори звучать в ефірі радіо "Голос Києва”, «Радіо Слобожанщини», у передачах ХОДТРК "Поділля-Центр”, на національному, обласному та районному радіо, на телеканалі УТ-1. Авторські телепередачі постійно транслюються в ефірі телеканалу УТР (міжнародний – 143 країни світу).
У співавторстві з композиторами створено декілька десятків пісень, які виконують співаки Хмельниччини, Вінниччини, Івано-Франківщини, Чернівеччини. Пісня «Одна сльоза» є в репертуарі Народної артистки України Валентини Степової.
Взяла участь в антологіях сучасної поезії Хмельниччини "Безсоння вишень” (2000 р.), "Осик осінній сон” (2001 р.); в антології сучасної поезії Старокостянтинівщини "Мелодії древнього міста” (де виступила і редактором-упорядником) ( 2001 р.); у збірнику Хмельницької організації Національної  Спілки   письменників   України   "Автограф” (2002 р.);  у   методичних посібниках по ранньому розвитку дитини "Читати раніше, ніж говорити (2001 р.), ”Материнська школа”, "Школа сімейного виховання” (2002 р.) та „Материнська школа. Щоб усі діти були щасливими” (2003 р); у Хмельницькій поетичній антології „Чорний тюльпан” (2002 р.); у I-ІV книгах антології сучасної новелістики та лірики України (м. Канів, 2003-2006 рр.);  у   художньо-публіцистичному альманасі  "Творче Поділля. Ювілей” (2003 р.); у ІІ томі Книги Скорботи України (2004 р.); у міжнародній антології вибраних творів „Aus 10 Jahren „ZeitGlas” (2005 р.); у хрестоматії Хмельницької організації Національної  Спілки   письменників   України   "Літературна Хмельниччина ХХ століття" (2005 р.); у поетичній антології до дня міста Хмельницького «Плоскирів-Проскурів-Хмельницький» (2006-2007 рр.); у бібліографічному виданні «Хмельницький в іменах. Прозаїки, поети, журналісти» (2007 р.); в альманасі «Щастя дарувати радість», присвяченому діяльності БО БДТ «Щедрику-Ведрику» (2007 р.); у збірнику сучасних текстів про весну «Primavera» (2008 р.); в дослідницькому виданні «Типи особистості і література» (2008 р.); у дитячій книзі «Різдвяна зірка» (2008 р.); у книзі про Голодомор на Старокостянтинівщині «Голгофа голодної смерті» (2008); у збірці сучасних текстів про зиму «BRUMA» (2009) та iнш.
Співавтор та літературний редактор компакт-диску «Нареченим 33-го…», куди увійшло вісім історико-дослідницьких аудіопередач виробництва ДП «Старокостянтинівська районна ТРК» про Голодомор 1932-1933 років на Старокостянтинівщині (2008 р).
Авторка поетичних збірок: "На крилах мрій” (1999 р.), "Світанкові сни”  (2000 р.), "Казки яблуневого снігопаду” (2001 р.), "Неспівані пісні про щастя” (2002 р.), "Сповідь дощу” (2003 р.), „Навпіл iз долею” (2004 р.), "Стукав сніг…" (2005 р.). Авторка книг дитячих віршів: „Сонячне зайченя” (2004 р.),  „Абетка для малят”  (2005 р.),  «Віршики для малят» (2006 р.),«Абетка дошколярика-пішоходика» (2006 р.) та «Українські свята» (2007 р.).
Авторка книги прози «Блискавки третього покосу» (2009 р.)
Дитячі книги неодноразово перевидавалися кількатисячними тиражами і розповсюджуються в книгарнях різних регіонів України.
У 2009 році заплановано вихід поетичної збірки нових творів «Соло блакитного ангела» і повісті в стилі фентезі «Любавонька та чарівний амулет волхвів». 
Член Національної Спілки журналістів України (з 2002 р.).
Член Хмельницької  літературної спілки "Поділля” (з 2003 р.).
Член Міжнародної Співдружності письменницьких Спілок (з 2004 р.).
Член Національної Спілки письменників України (з 2006 р.).
Член Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Союз обдарованої молоді» (з 2008 р.).

Петро Пантелеймонович Вербицький
( 12/25. 01. 1914 – 14.12.1960, Харків)
     Український філолог, літерату­рознавець, член спілки письменників України - Петро Пантелеймонович Вербицький народився в м. Старокостянтинові 12 січня 1914 року. Тут, в простій, селянській родині пройшли його дитячі роки. Тут він закінчив семирічну трудову школу № 1 (тепер МНВК), після чого навчався спочатку в сільськогосподарському технікумі, а потім на філологічному факультеті Харківського університету ім. Горького. Одразу по закінчені навчання в 1936р., при кафедрі зарубіжної літератури він розпочав свою трудову діяльність, як педагог і як молодий вчений. З початком Великої Вітчизняної війни Петро Пантелеймонович пройшов фронтовими шляхами аж до 1945 року, був нагороджений рядом державних нагород.
Після війни, повернувшись до Харкова, він довгі роки працював деканом філологічного факультету університету, викладав на кафедрі зарубіжної літератури, а ще вів дослідницьку роботу. Його праці були пов'язані з творчістю зарубіжних митців-літераторів, вивченням проблем сучасної української літератури та перспектив її творчих зв'язків із зарубіжною. До основних праць Вербицького належать: «Прапороносці миру», «Нарис про творчість Анрі Барбюса, Луї Арагона, Анре Стіля ін. ». Ці та інші роботи ще при житті науковця одержали широке визнання громадськості України.
Перше монографічне видання вченого вийшло в 1950 році. Один з відомих на той час літературознавців, Вадим Пащенко, в журналі «Радянська Україна» за 1956 р., відмітив: «Вихід праці про творчість письменників капіталістичних країн — явище настільки рідкісне - у нас в Україні, що воно не може не привернути уваги літературознавців... За всі післявоєнні роки (За один-два незначних винятки) не вийшло жодної монографії, жодного великого дослідження, тому сам факт появи книги Вербицького позитивне явище».
Заслуга Петра Пантелеймоновича Вербицького полягає в тому, що він став одним з перших українських радянських науковців в галузі дослідження літератури і творчості письменників країн світу. Один з розділів присвячений творчості відомого французького письменника Анрі Барбюса - «знаменосця миру», творчість якого Вербицький ставив в контекстне порівняння всієї прогресивної французької літератури. Цінною була сама праця вченого і її зміст - глибоке дослідження творчості зарубіжного митця та вивчення прогресивного сучасного методу реалізму в цій країні. Відомо, що на той час в Радянській державі така діяльність, яку вів Вербицький, була неофіційно забороненою.
Петро Пантелеймонович прожив всього 46 років, але залишив багатий вантаж наукових монографій, нарисів, статей. Його праці і тепер служать вагомим підґрунтям, джерелом інформації для сучасних українських науковців, літераторів, тим, хто прагне правдиво відтворити розвиток літератури країн Європи і на основі цих досліджень розвивати, збагачувати власну українську літературу, а значить власну національну культуру.
Поиск
Календарь
«  Березеь 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНед
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архив записей
Статистика

Онлайн вього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0